Жанры
Наука, Образование

Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Герберт Тідеманн

Рейтинг:


Оставить комментарий

Стр. 1 из 21

«Мужність означає вжиття заходів заради істини і проголошення її!»

Жан Жорес


1. Преамбула

Тема "Бабин Яр" бентежить з багатьох причин. Тому для загального огляду коротко окреслимо основні проблеми:

1. Масові вбивства в Бабиному Яру відбулися майже за чотири місяці до конференції в Ванзеє, де нібито вперше були заплановані вбивства.

2. В різних джерелах широкі розбіжності між стверджуваними датами цього вбивства.

3. Залежно від джерела, кількість жертв відрізняється на два порядки.

4. Припускається велика кількість різних методів і знарядь вбивства.

5. Також відсутня єдина думка щодо місця уявних вбивств.

6. Свідки або повідомлення надають вкрай суперечливі відомості щодо інших обставин того що сталося.

7. Число стверджуваних жертв значно перевищує число жидів, що залишилися в Києві після радянської евакуації.

8. Досі не проведена судово-медична експертиза місця і знаряддя вбивства. Не здійснено жодної спроби встановити і забезпечити хоч якісь докази.

9. Також видається дивним, що совєти використовували як звалище для спалювання міського сміття місце, де заклятий ворог нібито вбив безліч безневинних людей під час «Великої Вітчизняної війни».

10. І, нарешті, твердження про масові вбивства спростовані аерофотозйомками воєнних часів.

Для дослідження вищезазначених проблем ми будемо використовувати стандартні наукові методології. Після вступної інформації, яка полегшить спільне розуміння теми, окремими розділами будуть представлені перші повідомлення, свідчення очевидців, інші джерела; також будуть обговорені конкретні питання, що виникають з контексту. Окремий розділ присвячений основним питанням [1].

2. Вступ

Із взяттям німцями 19 вересня 1941 р. Києва безлади в місті не припинилися. Після вступу німецьких військ, в Києві «потужні вибухи відбувалися один за іншим». [2] 24 вересня був висаджений в повітря готель "Континенталь" разом із штабом польової комендатури 6-ї армії. 25 вересня місце охопили пожежі, повністю запалав Хрещатик. Заздалегідь встановленими мінами були знищені майже всі громадські будівлі після розташування там німецьких військ, котрі внаслідок вибухів зазнали значних втрат. Наприкінці вересня були знайдені радянські мапи з місцями установки радіокерованих мін, де були позначені близько 50 підготовлених для підривання об'єктів. Також виявлено величезну кількість мін, вибухових речовин і "коктейлів Молотова".

Значну частину центру міста було спалено і близько 50000 осіб залишились безхатченками. Сотні німецьких солдат загинули при гасінні пожеж. В місті перебувало чимало надісланих совєтами організованих диверсантів і партизанів — Київ залишався полем бою.

Згідно з представленим Міжнародному військовому трибуналу (МВТ) документом, що має досить підозріле походження, в Києві начебто заарештували всіх жидів і 33 771 з них знищили 29 і 30 вересня — помстившись таким чином за "підпал" [3].

До евакуації в Києві жило близько 175 000 [4] або навіть всього 160 тисяч [5] жидів. Проте, Звіт айнзатцгрупи про події № 106 від 7 жовтня 1941 року, стверджує:

...

"Вважається, що число жидів становить 300000 […]." [6]

28 вересня 1941 нібито за допомогою плакатів жидам наказали [7] взяти своє майно і зібратися наступного дня 29 вересня на певному розі вулиць. Звідти вони начебто повинні були йти до Бабиного Яру, що на північно-західній околиці Києва.

"Бабин Яр" перекладається приблизно як «яруга старих жінок». Втім, це не яруга, а, скоріше, розгалужена система яруг від ерозії грунту — від 10 до 900 м в поперечнику і від нуля до приблизно 30 метрів глибини.

Західна ділянка цього комплексу яруг сягала максимальної ширини 25 м і глибини — 10 м. Східною частиною, що довжиною близько 400 м і шириною не більше 10 м, яр зі сходу на 60 м наближався до жидівського цвинтаря, який мав розмір приблизно 400 х 300 м. Найширша яруга знаходилася приблизно в 400 м далі на захід.

З півдня від жидівського цвинтаря знаходиться вулиця Мельникова, а на південному сході розташований великий військовий табір, який вже відображається на фотографії з повітря, датованої 17 травня 1939 року. [8] Не лише яруга біля жидівського кладовища, але й вся місцевість з широкими яругами називалася Бабин Яр. Стверджують, що 29 і 30 вересня 1941 року незліченне число жертв — більшість з яких жиди — були вбиті там. Втім, щодо цього інциденту ніхто не потурбувався про підтвердження різних звинувачень і показань свідків за допомогою детальної судово-медичної експертизи. Тому потрібен об'єктивний аналіз.

3. Перші повідомлення

1. 21 жовтня 1941 лондонське бюро Жидівського Телеграфного Агентства (JTA) повідомило, що пронімецька українська газета "Краківські Вісті", що видавалася в Кракові, написала:

...

"[…], одразу після окупації міста [Києва], всі жиди, включаючи чоловіків, жінок і дітей різного віку, були вигнані зі своїх будинків і зігнані за встановлені на околиці Києва дротяні огородження. Звідти їх пішки погнали в невідомому напрямку." [9]

· В Києві на початку війни проживало від 160000 до 170000 жидів, хоча відповідно до Звіту СД про події № 106 навіть більше 300 тисяч жидів. Упорядкований збір та переміщення такої величезної кількості людей помітили б незліченні свідки, кожен з яких засвідчив би про "переселення народів" з усіма пожитками. Чому такі свідки відсутні?

· У доповіді не зазначені ні дата, ні місце. Там стверджується, що жидів з-за огорожі з колючого дроту повели пішки в невідомому напрямі, але не йдеться, що вони були вбиті "на околиці Києва".

· В березні 1996 серйозна українська газета повідомила, що українські та американські історики встановили, що жиди були депортовані з прилеглої військової залізничної станції від Бабиного Яру до Мінську. Під час перебування жидів за огорожею з колючого дроту, німці нібито вилучили в них узвичаєний воєнний трофей — цінності [10].

2. 13 листопада секретний радіопередавач польського підпілля у Львові (Лемберг), надіслав інше повідомлення [11], яке було ретрансльовано Варшавою і 17 листопада прийняте та розшифроване в Лондоні через 819 Селім — секретний польський радіоприймач в Стамбулі: [12]

...

"Німці і українці вбивають тисячі жидів: у Києві розстріляли 35000, близько 3000 маленьких дітей українці вбили кийками […]"

· Розповідь про вбивства кийками не оприлюднювалася польським урядом у вигнанні.

· Як можна розстріляти жидів у Києві, якщо відповідно попередньому повідомленню їх відвели в невідомому напрямку?

· Чому, не зважаючи на важливість повідомлення, в ньому також не зазначені місце або дата?

Загрузка...